Уряд пропонує імплементувати мовну статтю до 2023 року
Кабінет Міністрів схвалив розроблений Міністерством освіти проект відповідного закону
КМУ проголосував за проект закону, що збільшує період імплементації мовної статті ЗУ «Про освіту»
КМУ схвалив розроблений Міністерством освіти і науки проект закону, що має внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту» та видовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го. Відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду.
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, МОН представило «Дорожню карту імплементації мовної статті Закону «Про освіту» всім зацікавленим сторонам та докладно прописало необхідні для цього кроки – від підвищення якості вивчення української мови в школах меншин до консультацій та інших деталей.
«Ще в ході прийняття Закону «Про освіту» ми виступали за те, щоб перехідний період був довший, щоб діти були готові до зміни. Відповідна рекомендація Венеційської комісії стала черговим підтвердженням правильності цього рішення», – розповіла Гриневич.
Вона також наголосила, що з боку Угорщини лунають неправдиві заяви як щодо суті рекомендацій Венеційської комісії, так і щодо прогресу України у виконанні цих рекомендацій.
«Як ви знаєте, цього тижня на міжнародній арені та в Україні широко обговорюється питання зриву Угорщиною проведення Комісії Україна-НАТО. При цьому міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що ніби в рекомендаціях Венеційської комісії йшлося про призупинення дії закону «Про освіту» – це маніпуляція та брехня. Окрім цього, після попередньої згоди на зустріч та проведення консультацій стосовно деталізації мовної статті в проекті закону «Про загальну середню освіту» представники громадських організацій, що представляють угорську громаду, відмовилися від зустрічі», – наголосила Лілія Гриневич.
Вона додала, що вже стартували перемовини з іншими національними громадами, серед яких молдовська, німецька, грецька, болгарська, гагаузька та єврейська меншини.
«Як ви бачите, ми демонструємо максимальну відкритість і готовність до переговорів. Ми розуміємо всі складнощі, з якими можуть стикнутися, зокрема, угорська та румунська громади в Україні під час переходу на часткове навчання українською. Саме тому ми робимо все, щоб впровадження відповідних змін і самі зміни були виваженими та педагогічно правильними. Однак наші діти лише програють, якщо ми й надалі перетворюватимемо необхідні з навчальної точки зору зміни на політичні ігрища. Я переконана: щойно усі учасники дискусії поставлять головним пріоритетом самодостатність та успішне майбутнє наших дітей – ми дуже швидко досягнемо порозуміння», – підсумувала міністр.