Катерина Ясько, соціальний підприємець, психолог, едукологія

В галузі освіти я - «войовничий аматор». Історія ця почалася з того, що я стала мамою глибоко нещасливі школяра. Коли мій старший син пішов до школи, то моє життя змінилося. Я глибоко почала цікавитися темою щастя в освіті. Для мене стало великим відкриттям, коли з'явилися методологічно коректні дослідження, які говорять нам про те, як визначити якість освіти.

31% населення землі - люди до 18 років. 10% дітей має проблеми з тим, що називається ментальним здоров'ям. У 5% - підвищена тривожність, рідше депресія. І 5% дітей мають синдром дефіциту уваги і гіперактивності. Ще 1% - це аутизм і затримка психічного розвитку. Це означає, що 10% дітей ростуть спочатку нещасними. У нас є 3 лінії розвитку: академічна, поведінкова і емоційна. Так ось, в школі емоційної лінії, що відповідає за щастя, не приділяється часу зовсім. Тому питання ментального здоров'я повинен стати абсолютним пріоритетом для системи освіти. У нас же в країні, та й не тільки, школи - фабрики по здачі іспитів. І якщо це найближчим часом не зміниться, то не виросте і рівень добробуту дітей.

Міхаіл Крикунов, науковий співробітник IEDC (Вашингтон, США); візітінг-професор університету Нью-Брансвік, Канада

Педагоги часто задаються питанням: як навчати? Мені здається, що немає єдиної відповіді. Потрібно знати, кого вчити. У багатьох вузах роблять значну помилку, продовжуючи навчати студентів як дітей. Та ж ситуація і зі шкільною освітою. Перш за все, потрібно чути дитину, звернути увагу не на суму фактів, а на те, як дитина буде їх засвоювати.

На початку ХІ століття існувало три покликання, які вважалися священними, тим, чого будеш вірний все життя, - священики, медики і судді. В ті часи не було мети навчити людей мислити. Через 1000 років навички, які раніше були долею еліти, вузького прошарку суспільства, тепер необхідні всім. Який результат ми хочемо отримати від освіти? Знання. А що з ними треба робити? Знати. Розуміти. А так же демонструвати свої навички. Якщо звести знання до контенту, то перевірити знання досить просто. Просто варто запитати - чи пам'ятає школяр твердження, пов'язане з тим чи іншим предметом. Навіщо учневі знати, що Наполеон в 1804 році був коронований імператором Франції, якщо він не знає, хто такий Наполеон і що означає бути імператором? І тим більше він не зможе проаналізувати, що ця подія означає те, що Республіці в 1804 році прийшов кінець.

Що робити

Подивіться зараз на американські серіали, де головні герої - розумні, просунуті і неординарні особистості. У США значно зросла популярність математики, та й загалом науки, з'явилося безліч шкіл і гуртків з математики, популярні літні і зимові математичні табору. Критерії відбору учня в таку школу - це задоволення, яке дитина отримує від вирішення завдань. В результаті гаслом сучасної освіти стає фраза: «Рішення проблем для задоволення в житті призведе до забезпеченого життя дитини». Що ж потрібно міняти в нашій системі?

• відмовитися від звичних шкільних іспитів. Вони нічого не перевіряють, крім завчених на короткий час фактів;
• задавати питання про побудову навчального процесу школярам;
• подолати лінь і консервативність викладачів. Їм має бути так само комфортно в школі, як і дітям;
• школа повинна вийти за рамки своїх стін. Навчатися можна всюди. І в цьому пункті ми не говоримо про нудних планових екскурсіях, але про можливість проводити тематичні заняття в музеях або бібліотеках;
• учні повинні мати більший доступ до знань, ніж їх викладачі. І вчителі та школярі повинні розумно використовувати інтернет і постійно розвиватися.
• волонтерство. Діти повинні мати можливість допомагати одноліткам: менш забезпеченим або з обмеженими можливостями.